Для викладача вищої школи важливо добре знати психологічні особливості навчання і виховання студента, особливості розвитку і типологію його особистості.Типи студентської молоді можна аналізувати за різними чинниками: у зв´язку з обраною професією, залежно від форми навчання — контрактної чи бюджетної, за ставленням до навчання та ін. У цьому віці важливе значення має формування полі¬тичної культури. За його рівнем студентів (майбутніх пе¬дагогів) відносять до кількох груп (І. Козубовська):1 Студенти, які володіють певними політичними знан¬нями, але недостатніми для формування стійких переко¬нань і успішної практичної суспільно корисної діяльності.2 Студенти, які мають політичні знання, що не стали ще стійкими переконаннями.3 Студенти, що мають певні політичні знання, переко¬нання, але пасивні в суспільно корисній діяльності.4 Активні у суспільно-політичній діяльності студенти з недостатніми політичними знаннями, помилковими по¬глядами і переконаннями, внаслідок чого їхня діяльність часто набуває антисоціальної спрямованості.5 Студенти, які володіють глибокими суспільно-по¬літичними знаннями, переконаннями і активні в полі¬тично-громадській діяльності (ця група найменш чи¬сельна).Організатори виховного процесу, знаючи до якої з означених груп належать конкретні студенти, можуть ди¬ференціювати виховний вплив залежно від рівня політич¬ної культури майбутніх педагогів, спонукаючи їх до фор¬мування певних політичних якостей.Внаслідок набуття нового соціального статусу (студент вищого навчального закладу) формується почуття відпові-дальності за свою поведінку, навчання і громадську робо¬ту. Вступивши до вищого навчального закладу, обравши шлях самостійного життя, молоді люди переймаються пи¬таннями майбутнього. Надії переважно оптимістичні, але багато залежить від того, чи вдало обрана професія. Це значною мірою впливає на ставлення майбутніх фахівців до здобуття нових знань.З огляду на ставлення до навчання виокремлюють три групи студентів:1 Серйозні студенти, які прагнуть до всього нового, незалежно від галузі знань. Вони успішно вивчають усі передбачені навчальним планом предмети, відвідують різноманітні гуртки, виховні заходи, читають художню і науково-популярну літературу, переглядають телепере¬дачі, відвідують музеї, театри, виставки тощо, а також беруть активну участь у громадському житті закладу і за його межами .2 Студенти, які захоплюються однією галуззю знань, мають глибокі знання в цій галузі, багато читають, сте¬жать за новинками, усвідомлюючи водночас, що необхідно знати й інші предмети, оволодівати професією, намагають¬ся старанно вивчати всі навчальні дисципліни, передбаче¬ ні навчальним планом.3 Студенти, які, надавши перевагу певній дисциплі¬ні і маючи з цієї дисципліни глибокі і ґрунтовні знання, нехтують усіма іншими. Нерідко вони належать до посе¬редніх або навіть невстигаючих студентів. Саме вони по¬требують спеціального виховного впливу щодо самоосві¬ти та самовиховання.Залежно від ставлення до навчальних дисциплін сту¬дентів умовно поділяють на три групи (С. Солодухо). Інтереси студентів першої групи мають пасивний споглядаль¬ний характер. Перехід на вищу стадію розвитку інтересів цих студентів гальмує рівень розвитку морально-вольових якостей особистості: почуття обов'язку і відповідальності, працелюбства, дисциплінованості. Друга група студентів не є однорідною за своїм складом. Студенти першої підгру¬пи захоплюються не тільки теоретичною основою дисцип¬ліни, а й її практичною спрямованістю. Вони особливо уважні на лекціях, коли йдеться про застосування теорії та законів на практиці. Друга підгрупа студентів виявляє глибоку зацікавленість теорією навчальної дисципліни, проблемами цієї науки. Важливим елементом структури пізнавального інтересу студентів цієї групи є творче став¬лення до предмета. У студентів першої підгрупи необхідно формувати інтерес до теорії предмета, а другої - до прак¬тики. Третя група студентів виявляє однаковий інтерес до теорії і практики.У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців важливо враховувати їх професійні плани, які засвідчу¬ють здатність до самовдосконалення. Показниками харак¬теру і дієвості життєвої програми особистості є система ін¬тересів, бажань і устремлінь; комплекс ділових якостей: єдність слова і діла, самостійність, ініціативність, відпові¬дальність, працездатність, уміння доводити почату справу до кінця тощо.Для майбутнього фахівця важливим є рівень самооцін¬ки, яка стосується фізичних можливостей, розумових здібностей, вчинків, мотивів поведінки, моральних якос¬тей тощо. За рівнем самооцінка може бути високою, серед¬ньою і низькою. З погляду адекватності (відповідності фактичним даним особистості), вона буває неадекватно ви- сокою (завищеною), неадекватно низькою (заниженою). Така невідповідність часто призводить до психологічних зривів, внутрішніх і зовнішніх конфліктів особистості. Особистість із завищеною самооцінкою часто недооцінює інших людей, а із заниженою т- переоцінює їх.З огляду на ставлення студентів до обраної професії ви-окремлюють такі типи студентів (В. Лисовський):1 «Гармонійний». Обирає свою спеціальність усвідом¬лено. Сумлінно навчається, бере активну участь у науковій і суспільній роботі. Розкутий, вихований, товариський. Сфера інтересів охоплює літературу, живопис, спорт. Чес¬ний, порядний. Має авторитет у колективі як надійний то¬вариш, завжди готовий допомогти іншим і робить це з не¬прихованим задоволенням.2 «Професіонал». Обирає спеціальність за покли¬канням, наполегливий у навчанні. Однак не цікавиться науково-дослідною роботою. Бере активну участь у всіх студентських заходах, сумлінно виконує доручення. У колективі його поважають, але знають, що головним для нього є успішне навчання (навряд чи погодиться втекти з лекції «за компанію»).3 «Академік». Обрав спеціальність усвідомлено. Вчиться тільки на «відмінно». Орієнтований на навчання в аспірантурі, тому багато часу віддає науково-до¬слідній роботі, часом на шкоду іншим заняттям. До прохань про допомогу чи пропозицій «а чи не втекти нам усім разом з наступної пари» швидше за все зали¬шиться байдужим.4 «Громадський працівник». Йому властива яскраво виражена схильність до суспільної діяльності, що, як пра¬вило, негативно позначається на навчальній і науковій діяльності. Впевнений, що професію обрав правильно. Ці¬кавиться літературою і мистецтвом, організатор у сфері дозвілля. Схильний підкорятися інстинктам натовпу, од¬нак істотну допомогу надати не здатний.5 «Аматор мистецтв». Вчиться, як правило, добре, од¬нак науковою роботою не цікавиться. Його інтереси спря¬мовані переважно у сферу літератури і мистецтва. Має ес¬тетичний смак, широкий кругозір, ерудований. За кілька нових романів модних іноземних авторів готовий піти не з однієї, а з усіх пар одразу.6 «Старанний». Обрав спеціальність не цілком усві¬домлено. Вчиться сумлінно, докладаючи максимум зусиль, хоча не має особливих здібностей. Нетовариський, не ціка- виться мистецтвом, але любить бувати в кіно, на естрадних концертах і дискотеках. Може пропустити пару.7 «Середняк». Вчиться «як вийде», не докладаючи жодних зусиль, пишається цим. Його принцип: «Одержу диплом і буду працювати не гірше за інших». Обрав профе¬сію, не замислюючись. Однак переконаний, що раз всту¬пив, то потрібно закінчити навчання. Намагається вчити¬ся добре, але не отримує від цього задоволення. Завжди ра¬дий утекти із занять. Що стосується взаємодопомоги, то сподівається на неї сам.8 «Розчарований». Студент, як правило, здібний, але не має інтересу до обраної спеціальності. Однак знає, що мусить закінчити навчальний заклад. Пропускає заняття. Прагне утвердитися у хоббі, мистецтві, спорті.9 «Ледар». Вчиться слабко, не докладаючи жодних зусиль. Цілком задоволений собою. Про своє професійне покликання всерйоз не замислюється, у науково-дослід-ній і суспільній роботі участі не бере. Однокурсники ставляться до нього, як до «баласту». Іноді норовить схитрувати, пристосуватися. Коло інтересів зосереджене переважно у сфері дозвілля. Часто є ініціатором «масо-вих втеч» з пар.10. «Творчий». Такому студентові притаманний твор-чий підхід до будь-якої справи: навчання, суспільна робо¬та, дозвілля. Однак заняття, які потребують посидючості, акуратності, виконавської дисципліни, його не захоплю¬ють. Тому, як правило, вчиться «нерівно», поділяючи предмети на «цікаві» й «нудні». З легкістю втікає із за¬нять, навряд чи здатний допомогти іншим.11. «Богемний». Як правило, успішно вчиться на т. зв. престижних факультетах. Прагне до лідерства в товари-стві таких, як він. До інших студентів ставиться зневажли¬во. «Про все» чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мис¬тецтва цікавиться тільки «модними» течіями. Його думка завжди відмінна від думки «сірої маси». Тому на підбурен¬ня піти із занять, як правило, не піддається. Оскільки є членом невеликої соціальної групи, то поводиться, як нале¬жить у цій групі, а не так, як усі інші.Типологію сучасного студентства за ставленням до навчання, за наукової і громадської активністю, загаль-ною культурою і відчуттям колективізму розробив росій¬ський педагог Б. Ананьев. Він виокремлює шість типів студентів:1 Відмінно навчається з профілюючих, загально-тео¬ретичних, суспільних дисциплін. Займається науково-до- слідною роботою. Має високу культуру. Бере активну участь в громадській роботі. З колективом пов'язаний різ¬нобічними інтересами.2 Добре навчається. Здобуття спеціальності вважає єдиною метою навчання у вищому навчальному закладі. Суспільними дисциплінами цікавиться у межах програ-ми. Пов'язаний з колективом навчальними і професій-ними інтересами. Бере активну участь у громадській ро-боті. Викладачі та товариші вважають його хорошим студентом.3 Відмінно встигає у навчанні, розглядає науку як основну сферу інтересів і діяльності. Виявляє інтерес до суспільних наук як засобу пояснення дійсності і власної поведінки. Має високу загальну культуру. Активний в громадській діяльності, з колективом пов'язаний широ-кими науковими інтересами. Студент цього типу - май-бутній учений. Деякі студенти цього типу займаються ли¬ше наукою, всі інші заняття вважають марною тратою ча¬су. Саме про них кажуть «раціональність XXI століття».4 Добре навчається, цікавиться суспільними наука-ми; науково-дослідною роботою, як правило, не займаєть¬ся. Загальна культура обмежена професійними інтереса¬ми. Активний у громадській роботі і в житті колективу, ін¬тереси якого розглядає як власні. Активний громадський діяч. Його поважають за чесність, принциповість, єдність слова і справи.5 Встигає у навчанні з усіх дисциплін. Науково-до-слідною роботою не займається. Розглядає спеціальність і культуру як основну сферу своїх інтересів і діяльності. У суспільному, громадському житті не бере активної участі. З колективом його поєднують культурні та розважальні інтереси. Серед студентів він - визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва.6 Має низьку успішність. Науково-дослідною роботою не займається. Пасивний у громадському житті. Відпочи¬нок і розваги розглядає як головну сферу своєї діяльності. З колективом пов'язаний головним чином інтересами від¬починку. Вважає себе «оригіналом», іноді морально нестійкий. До вищого навчального закладу вступив тому, що це «модно». До своєї професії байдужий і вважає її ли¬ше джерелом існування. Навчається з мінімальним зусил¬лям; де є можливість, використовує шпаргалку.До якої б класифікаційної групи не належав студент, за час навчання у вищому навчальному закладі він має навчитися поведінки, яка відповідає загальноприйнятим нормам і правилам моралі і права, а також виховати в собі за час навчання здатність учитися. Освоїти сам процес навчання важливіше, ніж засвоїти конкретну сукупність знань, які швидко застарівають. Ще важливішим є вміння самостійно здобувати знання, засновані на творчому мисленні.Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі, а отже, розвиток особистості студента на різних курсах має певні особливості.На першому курсі відбувається адаптація колишнього абітурієнта до студентських форм колективного життя. Поведінка студентів характеризується високим ступенем конформізму (пасивне, пристосовницьке прийняття наявних порядків, правил, норм у поведінці). У першокурсників відсутній диференційований підхід до власних ролей.Другий курс є періодом найнапруженішої навчальної діяльності студентів. У життя другокурсників інтенсивно включені всі форми навчання і виховання. Студенти отримують загальну підготовку, формуються їх широкі запити і потреби. Процес адаптації до середовища здебільшого завершений.На третьому курсі починається спеціалізація, поглиблюється інтерес до наукової роботи. У цей період звужується сфера інтересів особистості, становлення особистості визначається фактором спеціалізації.На четвертому курсі студенти ознайомлюються зі спеціальністю в період навчальної практики. їх поведінці властивий інтенсивний пошук раціональних шляхів і форм спеціальної підготовки; відбувається переоцінка цінностей.П'ятий курс — перспектива швидкого закінчення навчального закладу — формує чіткі практичні установки на майбутній вид діяльності. З'являються нові цінності, пов'язані з матеріальним і сімейним становищем, місцем роботи тощо. Студенти поступово відходять від колективних форм життя.Постійне вивчення рівня розвитку і вихованості кожного студента та колективу академічної групи дає змогу ефективно вибудовувати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі з урахуванням тих змін, яких зазнає студентський колектив загалом і кожен його член зокрема, коригувати зміст і методику цього процесу.
вівторок, 9 грудня 2014 р.
Аналіз підходів до класифікації типів студентів ВНЗ
Для викладача вищої школи важливо добре знати психологічні особливості навчання і виховання студента, особливості розвитку і типологію його особистості.Типи студентської молоді можна аналізувати за різними чинниками: у зв´язку з обраною професією, залежно від форми навчання — контрактної чи бюджетної, за ставленням до навчання та ін. У цьому віці важливе значення має формування полі¬тичної культури. За його рівнем студентів (майбутніх пе¬дагогів) відносять до кількох груп (І. Козубовська):1 Студенти, які володіють певними політичними знан¬нями, але недостатніми для формування стійких переко¬нань і успішної практичної суспільно корисної діяльності.2 Студенти, які мають політичні знання, що не стали ще стійкими переконаннями.3 Студенти, що мають певні політичні знання, переко¬нання, але пасивні в суспільно корисній діяльності.4 Активні у суспільно-політичній діяльності студенти з недостатніми політичними знаннями, помилковими по¬глядами і переконаннями, внаслідок чого їхня діяльність часто набуває антисоціальної спрямованості.5 Студенти, які володіють глибокими суспільно-по¬літичними знаннями, переконаннями і активні в полі¬тично-громадській діяльності (ця група найменш чи¬сельна).Організатори виховного процесу, знаючи до якої з означених груп належать конкретні студенти, можуть ди¬ференціювати виховний вплив залежно від рівня політич¬ної культури майбутніх педагогів, спонукаючи їх до фор¬мування певних політичних якостей.Внаслідок набуття нового соціального статусу (студент вищого навчального закладу) формується почуття відпові-дальності за свою поведінку, навчання і громадську робо¬ту. Вступивши до вищого навчального закладу, обравши шлях самостійного життя, молоді люди переймаються пи¬таннями майбутнього. Надії переважно оптимістичні, але багато залежить від того, чи вдало обрана професія. Це значною мірою впливає на ставлення майбутніх фахівців до здобуття нових знань.З огляду на ставлення до навчання виокремлюють три групи студентів:1 Серйозні студенти, які прагнуть до всього нового, незалежно від галузі знань. Вони успішно вивчають усі передбачені навчальним планом предмети, відвідують різноманітні гуртки, виховні заходи, читають художню і науково-популярну літературу, переглядають телепере¬дачі, відвідують музеї, театри, виставки тощо, а також беруть активну участь у громадському житті закладу і за його межами .2 Студенти, які захоплюються однією галуззю знань, мають глибокі знання в цій галузі, багато читають, сте¬жать за новинками, усвідомлюючи водночас, що необхідно знати й інші предмети, оволодівати професією, намагають¬ся старанно вивчати всі навчальні дисципліни, передбаче¬ ні навчальним планом.3 Студенти, які, надавши перевагу певній дисциплі¬ні і маючи з цієї дисципліни глибокі і ґрунтовні знання, нехтують усіма іншими. Нерідко вони належать до посе¬редніх або навіть невстигаючих студентів. Саме вони по¬требують спеціального виховного впливу щодо самоосві¬ти та самовиховання.Залежно від ставлення до навчальних дисциплін сту¬дентів умовно поділяють на три групи (С. Солодухо). Інтереси студентів першої групи мають пасивний споглядаль¬ний характер. Перехід на вищу стадію розвитку інтересів цих студентів гальмує рівень розвитку морально-вольових якостей особистості: почуття обов'язку і відповідальності, працелюбства, дисциплінованості. Друга група студентів не є однорідною за своїм складом. Студенти першої підгру¬пи захоплюються не тільки теоретичною основою дисцип¬ліни, а й її практичною спрямованістю. Вони особливо уважні на лекціях, коли йдеться про застосування теорії та законів на практиці. Друга підгрупа студентів виявляє глибоку зацікавленість теорією навчальної дисципліни, проблемами цієї науки. Важливим елементом структури пізнавального інтересу студентів цієї групи є творче став¬лення до предмета. У студентів першої підгрупи необхідно формувати інтерес до теорії предмета, а другої - до прак¬тики. Третя група студентів виявляє однаковий інтерес до теорії і практики.У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців важливо враховувати їх професійні плани, які засвідчу¬ють здатність до самовдосконалення. Показниками харак¬теру і дієвості життєвої програми особистості є система ін¬тересів, бажань і устремлінь; комплекс ділових якостей: єдність слова і діла, самостійність, ініціативність, відпові¬дальність, працездатність, уміння доводити почату справу до кінця тощо.Для майбутнього фахівця важливим є рівень самооцін¬ки, яка стосується фізичних можливостей, розумових здібностей, вчинків, мотивів поведінки, моральних якос¬тей тощо. За рівнем самооцінка може бути високою, серед¬ньою і низькою. З погляду адекватності (відповідності фактичним даним особистості), вона буває неадекватно ви- сокою (завищеною), неадекватно низькою (заниженою). Така невідповідність часто призводить до психологічних зривів, внутрішніх і зовнішніх конфліктів особистості. Особистість із завищеною самооцінкою часто недооцінює інших людей, а із заниженою т- переоцінює їх.З огляду на ставлення студентів до обраної професії ви-окремлюють такі типи студентів (В. Лисовський):1 «Гармонійний». Обирає свою спеціальність усвідом¬лено. Сумлінно навчається, бере активну участь у науковій і суспільній роботі. Розкутий, вихований, товариський. Сфера інтересів охоплює літературу, живопис, спорт. Чес¬ний, порядний. Має авторитет у колективі як надійний то¬вариш, завжди готовий допомогти іншим і робить це з не¬прихованим задоволенням.2 «Професіонал». Обирає спеціальність за покли¬канням, наполегливий у навчанні. Однак не цікавиться науково-дослідною роботою. Бере активну участь у всіх студентських заходах, сумлінно виконує доручення. У колективі його поважають, але знають, що головним для нього є успішне навчання (навряд чи погодиться втекти з лекції «за компанію»).3 «Академік». Обрав спеціальність усвідомлено. Вчиться тільки на «відмінно». Орієнтований на навчання в аспірантурі, тому багато часу віддає науково-до¬слідній роботі, часом на шкоду іншим заняттям. До прохань про допомогу чи пропозицій «а чи не втекти нам усім разом з наступної пари» швидше за все зали¬шиться байдужим.4 «Громадський працівник». Йому властива яскраво виражена схильність до суспільної діяльності, що, як пра¬вило, негативно позначається на навчальній і науковій діяльності. Впевнений, що професію обрав правильно. Ці¬кавиться літературою і мистецтвом, організатор у сфері дозвілля. Схильний підкорятися інстинктам натовпу, од¬нак істотну допомогу надати не здатний.5 «Аматор мистецтв». Вчиться, як правило, добре, од¬нак науковою роботою не цікавиться. Його інтереси спря¬мовані переважно у сферу літератури і мистецтва. Має ес¬тетичний смак, широкий кругозір, ерудований. За кілька нових романів модних іноземних авторів готовий піти не з однієї, а з усіх пар одразу.6 «Старанний». Обрав спеціальність не цілком усві¬домлено. Вчиться сумлінно, докладаючи максимум зусиль, хоча не має особливих здібностей. Нетовариський, не ціка- виться мистецтвом, але любить бувати в кіно, на естрадних концертах і дискотеках. Може пропустити пару.7 «Середняк». Вчиться «як вийде», не докладаючи жодних зусиль, пишається цим. Його принцип: «Одержу диплом і буду працювати не гірше за інших». Обрав профе¬сію, не замислюючись. Однак переконаний, що раз всту¬пив, то потрібно закінчити навчання. Намагається вчити¬ся добре, але не отримує від цього задоволення. Завжди ра¬дий утекти із занять. Що стосується взаємодопомоги, то сподівається на неї сам.8 «Розчарований». Студент, як правило, здібний, але не має інтересу до обраної спеціальності. Однак знає, що мусить закінчити навчальний заклад. Пропускає заняття. Прагне утвердитися у хоббі, мистецтві, спорті.9 «Ледар». Вчиться слабко, не докладаючи жодних зусиль. Цілком задоволений собою. Про своє професійне покликання всерйоз не замислюється, у науково-дослід-ній і суспільній роботі участі не бере. Однокурсники ставляться до нього, як до «баласту». Іноді норовить схитрувати, пристосуватися. Коло інтересів зосереджене переважно у сфері дозвілля. Часто є ініціатором «масо-вих втеч» з пар.10. «Творчий». Такому студентові притаманний твор-чий підхід до будь-якої справи: навчання, суспільна робо¬та, дозвілля. Однак заняття, які потребують посидючості, акуратності, виконавської дисципліни, його не захоплю¬ють. Тому, як правило, вчиться «нерівно», поділяючи предмети на «цікаві» й «нудні». З легкістю втікає із за¬нять, навряд чи здатний допомогти іншим.11. «Богемний». Як правило, успішно вчиться на т. зв. престижних факультетах. Прагне до лідерства в товари-стві таких, як він. До інших студентів ставиться зневажли¬во. «Про все» чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мис¬тецтва цікавиться тільки «модними» течіями. Його думка завжди відмінна від думки «сірої маси». Тому на підбурен¬ня піти із занять, як правило, не піддається. Оскільки є членом невеликої соціальної групи, то поводиться, як нале¬жить у цій групі, а не так, як усі інші.Типологію сучасного студентства за ставленням до навчання, за наукової і громадської активністю, загаль-ною культурою і відчуттям колективізму розробив росій¬ський педагог Б. Ананьев. Він виокремлює шість типів студентів:1 Відмінно навчається з профілюючих, загально-тео¬ретичних, суспільних дисциплін. Займається науково-до- слідною роботою. Має високу культуру. Бере активну участь в громадській роботі. З колективом пов'язаний різ¬нобічними інтересами.2 Добре навчається. Здобуття спеціальності вважає єдиною метою навчання у вищому навчальному закладі. Суспільними дисциплінами цікавиться у межах програ-ми. Пов'язаний з колективом навчальними і професій-ними інтересами. Бере активну участь у громадській ро-боті. Викладачі та товариші вважають його хорошим студентом.3 Відмінно встигає у навчанні, розглядає науку як основну сферу інтересів і діяльності. Виявляє інтерес до суспільних наук як засобу пояснення дійсності і власної поведінки. Має високу загальну культуру. Активний в громадській діяльності, з колективом пов'язаний широ-кими науковими інтересами. Студент цього типу - май-бутній учений. Деякі студенти цього типу займаються ли¬ше наукою, всі інші заняття вважають марною тратою ча¬су. Саме про них кажуть «раціональність XXI століття».4 Добре навчається, цікавиться суспільними наука-ми; науково-дослідною роботою, як правило, не займаєть¬ся. Загальна культура обмежена професійними інтереса¬ми. Активний у громадській роботі і в житті колективу, ін¬тереси якого розглядає як власні. Активний громадський діяч. Його поважають за чесність, принциповість, єдність слова і справи.5 Встигає у навчанні з усіх дисциплін. Науково-до-слідною роботою не займається. Розглядає спеціальність і культуру як основну сферу своїх інтересів і діяльності. У суспільному, громадському житті не бере активної участі. З колективом його поєднують культурні та розважальні інтереси. Серед студентів він - визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва.6 Має низьку успішність. Науково-дослідною роботою не займається. Пасивний у громадському житті. Відпочи¬нок і розваги розглядає як головну сферу своєї діяльності. З колективом пов'язаний головним чином інтересами від¬починку. Вважає себе «оригіналом», іноді морально нестійкий. До вищого навчального закладу вступив тому, що це «модно». До своєї професії байдужий і вважає її ли¬ше джерелом існування. Навчається з мінімальним зусил¬лям; де є можливість, використовує шпаргалку.До якої б класифікаційної групи не належав студент, за час навчання у вищому навчальному закладі він має навчитися поведінки, яка відповідає загальноприйнятим нормам і правилам моралі і права, а також виховати в собі за час навчання здатність учитися. Освоїти сам процес навчання важливіше, ніж засвоїти конкретну сукупність знань, які швидко застарівають. Ще важливішим є вміння самостійно здобувати знання, засновані на творчому мисленні.Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі, а отже, розвиток особистості студента на різних курсах має певні особливості.На першому курсі відбувається адаптація колишнього абітурієнта до студентських форм колективного життя. Поведінка студентів характеризується високим ступенем конформізму (пасивне, пристосовницьке прийняття наявних порядків, правил, норм у поведінці). У першокурсників відсутній диференційований підхід до власних ролей.Другий курс є періодом найнапруженішої навчальної діяльності студентів. У життя другокурсників інтенсивно включені всі форми навчання і виховання. Студенти отримують загальну підготовку, формуються їх широкі запити і потреби. Процес адаптації до середовища здебільшого завершений.На третьому курсі починається спеціалізація, поглиблюється інтерес до наукової роботи. У цей період звужується сфера інтересів особистості, становлення особистості визначається фактором спеціалізації.На четвертому курсі студенти ознайомлюються зі спеціальністю в період навчальної практики. їх поведінці властивий інтенсивний пошук раціональних шляхів і форм спеціальної підготовки; відбувається переоцінка цінностей.П'ятий курс — перспектива швидкого закінчення навчального закладу — формує чіткі практичні установки на майбутній вид діяльності. З'являються нові цінності, пов'язані з матеріальним і сімейним становищем, місцем роботи тощо. Студенти поступово відходять від колективних форм життя.Постійне вивчення рівня розвитку і вихованості кожного студента та колективу академічної групи дає змогу ефективно вибудовувати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі з урахуванням тих змін, яких зазнає студентський колектив загалом і кожен його член зокрема, коригувати зміст і методику цього процесу.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар