МЕТА І ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ (НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ УКРАЇНИ У XXI СТОЛІТТІ)

• особистісна орієнтація освіти;

• формування національних та загальнолюдських цінностей;

• створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти, постійного оновлення змісту освіти;

• розвиток системи неперервної освіти та освіти впродовж життя;

• формування через освіту здорового способу життя;

• розвиток україномовного освітнього простору;

• забезпечення освітніх запитів національних меншин;

• забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу;

• розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти в сільській місцевості;

• інтеграція освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки;

• розробка і запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

• створення індустрії навчальних засобів;

• створення ринку освітніх послуг;

• інтеграція української освіти у європейський та світовий освітній простір.

• формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

• збереження і продовження української культурно-історичної традиції, виховання шанобливого ставлення до українських національних святинь, української мови, історії і культури всіх національностей, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;

• виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадянські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини;

• формування у дітей і молоді цілісної наукової картини світу, сучасного світогляду, творчих здібностей і здатності до самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості;

• підготовку людей високої освіченості і моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукомістких та інформаційних технологій, мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці;

• створення необхідних умов для розвитку обдарованих дітей і молоді;

• підтримка дітей і молоді з особливими потребами;

• формування здорового способу життя, розвиток дитячого і юнацького спорту, туризму;

• етичне, естетичне та екологічне виховання;

• наступність і неперервність освіти;

• інноваційний характер навчально-виховної діяльності; "

• різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навчальних програм, індивідуалізацію навчання й виховання;

• моніторинг освітнього процесу, зростання якості освітніх послуг;

• створення умов для ефективної професійної діяльності, підтримки працездатності та збереження здоров'я педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу.

 Модернізація змісту освіти (Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки)

• розробка і впровадження нових державних стандартів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти на основі Національної рамки кваліфікацій та компетентнісно орієнтованого підходу в освіті;

• модернізація навчальних планів, програм та підручників навчальних закладів відповідно до оновлених державних стандартів;

• забезпечення оптимального співвідношення у змісті шкільної освіти інваріантної і варіативної частин; суспільно-гуманітарної, природничо-математичної, технологічної і оздоровчої складових;

• запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах більш раннього вивчення  іноземних мов, основ інформатики;

• розвантаження навчальних планів і програм за рахунок диференціації й інтеграції їх змісту, скорочення кількості обов’язкових предметів і профілів у старшій школі, вилучення другорядного і надмірно ускладненого матеріалу, розширення міжпредметнох зв’язків;

• розробка базового компонента змісту позашкільної освіти та нових  навчальних програм за напрямами позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу;

• розробка та затвердження стандартів післядипломної  педагогічної освіти;

• оновлення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання для системи професійно-технічної освіти;

• запровадження у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації двох типів навчальних програм: академічних (на основі бакалаврських програм) та професійних (на основі замовлень роботодавців), що реалізуються переважно за рахунок коштів конкретних замовників, з можливістю переходу учнів з однієї програми на іншу;

• розроблення Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах;

• розширення практики підготовки вчителів за інтегрованими програмами (у тому числі й за подвійними спеціальностями на рівні професійного магістра);

• оновлення змісту, форм і методів навчання шляхом широкого впровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, електронного контенту.

Головна мета української освіти - створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної, процвітаючої держави.

Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є:

Система освіти має забезпечувати:

Нові завдання, поставлені суспільством перед українською вищою школою Державною національною програмою "Освіта. Україна XXI століття" та Законом України "Про вищу освіту" визначають основні напрями оновлення змісту освіти у сучасній вищій школі, зокрема забезпечення:

1. Деідеологаації змісту освіти (утвердження загальнолюдських цінностей, професійна спрямованість змісту освіти).

2. Етнізації змісту освіти (урахування національних досягнень, використання досвіду народної педагогіки, розширення курсів навчальних дисциплін, пов'язаних з національною історією і культурою народів України).

3. Використання міжпредметних зв'язків з метою посилення світоглядного змісту навчального процесу.

4. Індивідуалізації та диференціації змісту освіти (використання можливостей багатоваріантності програм, упровадження нормативної та вибіркової частин змісту освіти, елективних курсів тощо).

5. Практичної та професійної спрямованості змісту освіти.

6. Орієнтації змісту освіти на забезпечення можливостей активності, самостійності, саморозвитку та самовдосконалення особистості студента, підвищення його відповідальності за результати навчально-пізнавальної діяльності.